ver sacrum

ver sacrum

Поетка, перекладачка. Народилася у 1973 році у Києві. Закінчила філологічний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка. Лауреатка літературної премії Губерта Бурди (Німеччина, 2000), премії Фонду ім. Лесі і Петра Ковалевих при Союзі українок Америки (2019). Брала участь у фестивалях «Czas Poetów» (Люблін, 2014), «Prima vista» (Тарту, 2016) та ін. Стипендіатка Gaude Polonia 2017. Член українського ПЕН-клубу. Живе у Києві.

Луб’янка — Іллінці

Сума смерті
в хатинці кожній згорьованій
в повітрі вдиху
Довге «у» як могильна яма
самум смерті пронісся
але самки в траві життя
народжують коників і коваликів
Довге «а» виструнчується
запліднює
запилене
випиляне з ужитку

*

Не відчіпляйте плуг
Ще не все поорано
Не лишайте.

Десь у Зоні відчуження
Долоня поля плине
В кишеню шукати лемеші —
І не знаходить

*

нонпарель
незрівнянні ліси луки річки
мохи птахи
два бики
в луб’янці
полісся
по ліс я поліз
в зону
крізь моторошний шрифт
а там по-вітря колишнього
по вінця

*

річка Ілля
річка Бобер
річка Уж
тепер
в зоні
упричерть
з вужем і бобром
а Ілля не здичавів
тече тече тчк

Село Бобер

тотемний звір бобер
то темний звір
Ніщо у Зоні
вилізло із нір

у Зоні — потяг попри
     страх
жене і обтинає зайве

Зона

Затягши, неначе у вирву,
Випліскує ззовні страхів.
Повітря чорнобильське видму —
Пташиний почується спів.

Усе, що здичавіти хоче
В мені — потонуло в луні.
Нізвідки поваба уроча,
В нікуди виправи сумні.

Затерпнуть розвалені клуні,
Останні погаснуть вогні,
І простір на дівчину клюне,
Як єдиноріг у Клюні.

Є в Зоні щось від гобелена,
Доплетеного не завжди:
Весна в нього може священна
Землі поцілунок вплести.

Ілюстрація Ольги Туркіної
Смотрите также
Ганна Яновська
Аркадiй Штипель
Слiпоглухота/Слепоглухота