з другого погляду

з другого погляду

Поет, перекладач, редактор. Народився у 1968 р. у Москві. Кандидат філологічних наук. Автор монографії «Русский моностих», співавтор підручника «Поэзия». Поетичні збірки: «Хорошо быть живым», «Ковдри не передбачені» (в перекладах українською мовою). Перекладає російською вірші українських, американських, французьких, німецьких та ін. поетів. Засновник і головний редактор видавництв «АРГО-РИСК», Literature without borders, журналу «Воздух». Лауреат Премії Андрія Бєлого. У 2014 році через політичні причині емігрував із Росії до Латвії.

* * *

У магазині-салоні
з продажу побутової техніки
п’ятеро
у малинових формених піджаках
із пересічними лицями
жваво:

— То в тебе син?
— Син.
— І в мене. Сєрьог, а в тебе хто?
— В мене теж.
— Кладеться на те, тільки у Льохи донька?

Обираю овочерізку
мамі на ювілей:
вже, гляди, важко їй
поратися на кухні,
хоча готування й небагато.

Щось праворуч болить у грудях.
Запевне, серце моє
неправильне.

* * *

В магазине-салоне
по продаже бытовой техники
пятеро
в малиновых форменных пиджаках
с заурядными лицами
оживлённо:

— Так у тебя сын?
— Сын.
— И у меня. Серёг, а у тебя кто?
— У меня тоже.
— Выходит дело, только у Лёхи дочка?

Выбираю овощерезку
маме на юбилей:
уже, небось, тяжело ей
возиться на кухне,
хотя бы стряпни и немного.

Что-то справа болит в груди.
Верно, сердце моё
неправильное.

* * *

покохав
з другого погляду
з першого
не повірив своїм очам

* * *

полюбил
со второго взгляда
с первого
не поверил своим глазам

* * *

            Д. К.

Один 27-річний поет,
будучи сильно напідпитку,
назвав одного 38-річного поета
по-дружньому фамільярно — Мітькою.
Тоді одна 23-річна поетеса
зі всією можливою уїдливістю
зауважила йому, що, либонь,
одного 54-річного поета
він би зараз назвав Сєрожкою.
Присутній при цьому
один 17-річний поет
подивився на неї захоплено.
А 38-річний поет зненацька згадав
одне місце з мемуарного нарису
одного 62-річного поета
про одного 70-річного поета,
що вмер 25 років тому:
незадовго до смерті той
пропонував сьогоднішньому мемуаристові
називати його без по батькові і на ти,
а мемуарист не наважився, про що
з кожним роком шкодує все більше.
Після цього нарису 38-річний поет
зробив над собою зусилля і в листуванні
почав називати 62-річного поета
на повне ім’я, але не по батькові,
але на Ви, тому що йому 62-річний поет
нічого не пропонував, хоча свої листи
підписував зменшувальним Гріша.
Після цього епізоду 23-річна поетеса
рушила гуляти під нічним дощем
із 17-річним поетом
27-річний поет заснув,
а 38-річний поет написав цей вірш
і задумався, кому його присвятити,
зупинившись у підсумку
на 17-річному поеті,
тому що більш за все йому хотілося
бути з ним або бути ним,
що, зрештою, одне й те ж,
і ще тому, що у них двох
виявились однакові ініціали.

* * *

            Д. К.

Один 27-летний поэт,
находясь в сильном подпитии,
назвал одного 38-летнего поэта
фамильярно-приятельски — Митькой.
Тогда одна 23-летняя поэтесса
со всей возможной язвительностью
заметила ему, что, пожалуй,
одного 54-летнего поэта
он бы сейчас назвал Сережкой.
Присутствовавший при этом
один 17-летний поэт
посмотрел на нее восхищенно.
А 38-летний поэт вдруг вспомнил
одно место из мемуарного очерка
одного 62-летнего поэта
об одном 70-летнем поэте,
умершем 25 лет назад:
незадолго перед смертью тот
предлагал теперешнему мемуаристу
называть его без отчества и на ты,
а мемуарист не решился, о чем
с каждым годом всё больше жалеет.
После этого очерка 38-летний поэт
сделал над собой усилие и в переписке
стал называть 62-летнего поэта
полным именем, но без отчества,
но на Вы, потому что ему 62-летний поэт
ничего не предлагал, хотя свои письма
подписывал уменьшительным Гриша.
После этого эпизода 23-летняя поэтесса
отправилась гулять под ночным дождем
с 17-летним поэтом,
27-летний поэт уснул,
а 38-летний поэт написал это стихотворение
и задумался, кому его посвятить,
остановившись в итоге
на 17-летнем поэте,
потому что больше всего ему хотелось
быть с ним или быть им,
что, впрочем, одно и то же,
и еще потому, что у них двоих
оказались одинаковые инициалы.

Ілюстрація Ольги Туркіної

Попутники

1

У ряді напівсонних фігур
єдиний, хто неспокійно
крутить головою,
то хилиться вперед,
спираючись на широко розставлені коліна,
то втомлено відкидається
на спинку сидіння.
Виймає бляшанку «Спрайту».
Насилу чіпляє язичок
короткими пальцями
з обрізаними до м’яса нігтями
і характерними саднами
на костомашках.
П’є жадібно, але потроху
і мовби ледаченько,
як і належить
після трьох днів святкувань
тому, що шанується чоловіку
вісімнадцяти років.

2

У велику клітинку —
темно-зелений і чорний —
сорочка розхристана

— втім, розстібнутий лише
один ґудзик —
це питання
фасону: часто
другий зверху зовсім поруч з першим,
щоби розстібнутий комір не виглядав
крикливо, —

чорний і темно-зелений:
тим білішою є шкіра в улоговинці
між ключицями

— злегка в жовтизну
на вилицях,
щоки ближче до очей і тонкого носа
ледь рожевіше, —

трикутність
обличчя
підкреслюють
косі рок-н-рольні бакенбарди
(чи так це називається?),
до яких напрошуються косуха і мотоцикл

— а не метро
і осінньо-зимова безлика захисного кольору
недбало розхристана куртка
(руки глибоко в кишенях).

Виходячи,
змазано торкається металевих трубок-поручнів —
чи так це називається? —
маленькими тонкими пальцями правої руки
із напівстертим слідом зеленки
на вказівному.

3

Грубововняний светр зі швами назовні
свідчить про пильну увагу до викрутасів моди.

Маленькі чорні навушники, що виповзають з вух,
свідчать — нічого страшного! — про молодість.

Легкий рум’янець, що не бажає зійти з обличчя,
свідчить, як близько до шкіри залягають кровоносні судини.

І ось що: русяві волоски на широкому зап’ясті
кремезної руки, що тісно захопила поручень, —
про що свідчать?

4

Щохвилинно
похитує головою —
немовби не в змозі
повірити:
так, це він
у напівпустому вагоні, що повільно рухається в бік околиці,
порожнем, без речей,
місце поруч вільне
(лиш в самій глибині сидіння
притулився до спинки горішок фісташки).

Попутчики

1

В ряду полусонных фигур
единственный, кто беспокойно
вертит головой,
то наклоняется вперёд,
опираясь на широко расставленные колени,
то утомлённо откидывается
на спинку сиденья.
Достаёт банку «Спрайта».
С трудом цепляет язычок
короткими пальцами
с состриженными до мяса ногтями
и характерными ссадинами
на костяшках.
Пьёт жадно, но понемногу
и словно с ленцой,
как и положено
после трёх дней праздников
уважающему себя мужчине
восемнадцати лет.

2

В крупную клетку —
тёмно-зелёный и чёрный —
рубашка распахнута

— впрочем, расстёгнута всего
одна пуговица —
это вопрос
фасона: часто
вторая сверху совсем рядом с первой,
чтобы расстёгнутый ворот не смотрелся
вызывающе, —

чёрный и тёмно-зелёный:
тем белее кожа в ложбинке
между ключицами

— слегка в желтизну
на скулах,
щёки ближе к глазам и тонкому носу
чуть розовее, —

треугольность
лица
подчеркивают
косые рок-н-ролльные бакенбарды
(так ли это называется?),
к которым просятся «косая кожа» и мотоцикл

— а не метро
и осенне-зимняя безликая защитного цвета
небрежно распахнутая куртка
(руки глубоко в карманах).

Выходя,
смазанно касается металлических трубок-поручней —
так ли это называется? —
маленькими тонкими пальцами правой руки
с полустёршимся следом зелёнки
на указательном.

3

Грубошёрстный свитер со швами наружу
свидетельствует о пристальном внимании к завихрениям моды.

Маленькие чёрные наушники, выползающие из ушей,
свидетельствуют — ничего страшного! — о молодости.

Лёгкий румянец, не желающий сходить с лица,
свидетельствует, как близко к коже залегают кровеносные сосуды.

И вот что: русые волоски на широком запястье
крупной руки, плотно охватившей поручень, —
о чём свидетельствуют?

4

Поминутно
покачивает головой —
словно бы не в состоянии
поверить:
да, это он
в полупустом вагоне, медленно движущемся в сторону окраины,
налегке, без вещей,
место рядом свободно
(только в самой глубине сиденья
притулился к спинке орешек фисташки).

Переклала з російської Марта Мохнацька

Переклади зі збірки «Ковдри не передбаченi»
(Тернопiль: Крок, 2018)

Поет, перекладач. Народилась у 1994 році у смт Гусятин. Вірші та переклади публікувалися в інтернет-виданні «Літцентр», поетичному «Листку», в журналі «Контекст» тощо. Одна з перекладачів збірника Дмiтра Кузьміна «Ковдри не передбаченi». Учасник фестивалів «Книжковий арсенал», «Львівський форум видавців» тощо. Живе у Львові.

Смотрите также
Закрыть меню