нічого незвичного

нічого незвичного

Поет. Народився у 1989 році в Севастополі. Навчався на біологічному факультеті Таврійського Національного університету (Сімферополь). Співзасновник серії поетичних фестивалів «ШОРОХ» (2011-2013). Модератор літературного порталу Litcentr. Вірші друкувалися в журналах «Воздух», «Контекст» та ін., в мережевих проектах Litcentr, «Полутона», «Артикуляция». Переможець літературного фестивалю «Кримський Інжир» (Київ, 2019). Автор збірки поезій «̶н̶у̶ж̶н̶о̶е̶ ̶з̶а̶ч̶е̶р̶к̶н̶у̶т̶ь̶» (Дніпро, 2020). Пише українською та російською мовами. Мешкає у Сімферополі.

* * *

упаковки від сигарет корсар
на кожній вулиці
згідно із законом україни від

споживання
заборонене

увидеть бюллетень и умереть
прокинутись в новому квітні
обнулить
детство

тех кто смотрит на проезжую часть из окна
припаркованного автобуса

здесь бы выйти
сфотографироваться на фоне
неопалимой памяти
сигарету с пола поднять

шосте травня

дослідити це вичерпно
навіть і не знаю як
світ сну заважає дивитись

як далекі зливи
відходили

як з бухти відходив
і лишився між папірцями

попереду ще вихідні
встигне розквітнути тамарікс
зайдеться білою заздрістю
черемшина

розлючено тьохкне вивільга
проїзд
подорожчає

* * *

що ж це таке
спогад з дитинства чи
розклад потягів
застарілий безнадійно

таврія більше не перемагає
таврії більше не існує
таврія більше ніж світ

безкоштовно збираємо медуз
зле сонце ллє
ще молода мозаїка
в очах твоїх

слів буцімто і нема

нащо слова
коли ґеорґіни палають
на смітнику
від недопалка
нічого незвичного

навчився спочатку робити щось подумки
після — мотиви й молитви
сповзає споруда у воду
від репліки

призвичаїтись можна

наснага
що може й була
хай залишається спогадом

* * *

бачили очі
ці каперсы и ялівець
сміття за парканом
маяк и янтык

античный проспект
постирония бухт заколдованных
піщане улюблене свято
холодних сідниць

з днем народження дом родной
впевнений простір для
автозамены
KFC/CFC
ітд ітп

незабутнє
майбутнє
було б аби нє
віч на віч
із порожнім
прошлым

шо купували
їжте

* * *

деякі рядки забуваються
навіть якщо це
скло у підошвах
зненацька приходить день спогадів
щороку ми бачимо

як велодоріжки
перетворюються на ковзанку
груди
на хутро
після очей ваших
хочеться в гетто
ходити строєм
відчувати відсутність думок

дарувати обійми плакатам

і все ж таки недоречно
дивитись у очі ваші
зимні
хутрові

* * *

пробковые птицы
коркові птахи
разомлели на утреннем холоде
расслабились
берег и больше чем берег
и вот это вот всё
новообрані
сльози
персеид
президентів

с двух до четырёх тридцати
море глаже, чем плоть
хоча що може бути гладкішим за плоть
почти всё недостаточно

осколок стеклянной двери
будет подарен тому кто
апноэ
тому кто
оптична ілюзія

тому хто
возможно зима
не будет подарков от этого мира

Дивіться також
Олекса Графф
Иван Стариков
Рамиль Ниязов-Адылджян